Донедавна Поліна Анатоліївна проживала у Бердянську. Там залишився будинок, але найважливіше у її житті – це родина, заради якої вона виїхала до Запоріжжя. Героїня вдячна волонтерам та всім небайдужим людям, які підтримують переселенців. Вона розповідає, що в перші дні повномасштабної війни відчувала страх і нерозуміння, довго не вірилося в реальність того, що відбувається. Поліна Анатоліївна зізнається, що багато речей у її житті набули зовсім іншого значення, ніж це було до війни.