Спочатку чутно було вибухи по Краматорську, по аеродрому. Ми прокинулися - і давай в інтернеті все читати… А потім - пішло і пішло... 

Мене більше шокувало в 2014 році, коли тут були блокади, наркомани, алкоголіки, безладь всяка. А тут - ми скоро поїхали. Наразі у нас все - більш-менш, обходимся. Але нічого не радує, все якось смутно.

Війна розкидала сім’ю. Всі рідні повиїжджали. Дома у Слов'янську нікого немає з близьких.

Найголовніше - щоб мир був і перемога - за нами. Мрію з'єднатися з близькими і повернутися додому.