Я не знала, що робити, коли почалась війна. Обстріли стали масованими. У місті не стало води та світла. Я не могла купити продукти, бо магазини не працювали. Аптеки були закриті, нічого взагалі не працювало. У місті не було ані лікарів, ані поліції. Я виїхала з дітьми в Одесу.

Їздила додому періодично. У місті було дуже небезпечно, постійно прилітали снаряди.

Потім я переїхала до Чехії. Поки я залишаюсь тут, намагаюсь працювати. Кожного дня я хочу додому. Мій будинок розбитий, що робити далі - не знаю. Чекаю тільки миру та закінчення війни.