Дар’я з мамою і татом ледь не дістали поранень та дивом встигли виїхати з рідного міста, яке нещадно обстрілювали

Я переселенка з міста Чугуїв на Харківщині. Моя родина отримала гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова, ми дуже вдячні! Ми цінуємо небайдужість, турботу та самопожертву, яку співробітники  виявляють в цей непростий час до незнайомих людей. Ми впевнені, що Бог віддячить за добрі вчинки: «Людина, яка виявляє ласку знедоленому, позичає [Богу], і він відплатить їй за те, що вона робить» (Прислів’я 19:17). 

24 лютого о п’ятій ранку ми прокинулися від страшних звуків реактивних літаків та неймовірно жахливих вибухів на злітній смузі поруч із нашим будинком. Не встигли ми отямитися, як у наш двір прилетів великий снаряд і утворив воронку на дитячому майданчику. Вікна в домі посипалися, як горошини зі стрючка.

Я впала за ліжко, намагаючись врятуватися, але в мене влетіло розбите скло. Не було ніякої можливості обробити рану чи виїхати до лікарні. На щастя, у цей час моя мама була у ванній кімнаті, а тато - в лікарні, куди його забрали ще 23 лютого з вивихом стегна. І саме на його спальне місце прилетіли балконні двері.

За нами прибігла наша віруюча сусідка-медсестра. Вона допомогала всім сусідам, які в паніці вискочили з будинку, й відвезла нас у безпечне місце. Згодом хлопець, теж віруючий, доправив нас до родичів, які дали нам притулок на два тижні. Бомбардувати наше місто не припиняли. 

З перших днів нам пропонували виїхати у більш безпечне місце разом з колоною, організованою волонтерами з віруючих людей. Але ми дуже хвилювалися за тата, бо він не міг пересуватись після операції із заміни суглоба, ще й боялись рецидиву. У квартирі було +8 градусів, а бігати у сховище ми не могли через хворого батька, тож вирішили ризикнути і виїхати. 

В дорозі тато все-таки повторно вивихнув суглоб, і нас відвезли на «швидкій» до лікарні у Полтаві. В цьому місті зовсім незнайома родина надала нам власну квартиру для тимчасового проживання. За це ми їм щиро вдячні!

Всі ми хочемо миру та спокою, щоб жити простим життям без надмірних тривог та страждань. Сьогодні ми, як ніколи раніше, усвідомлюємо, наскільки важливий і потрібний мир.