Історії, які ви нам довірили
Чоловіка рік тому я поховала. Брат у мене живе на Артема. Коли бомбили їх вулицю, невістка говорила: «Нас п'ятеро. Щоб всіх знайшли!»
Дочка в місті Щастя живе. Теж в половину дванадцятого дзвонить і каже: «Нас бомблять. Що нам робити?» Я кажу: «Беріть документи і біжіть на вулицю». А що робити? Бігали по всьому Щастю. За річкою бомбили. Невістка бігла через поле, а там бомбардування було.
По нас, правда, не стріляли. Туди, далі, за лікарню потрапили. Поранили когось, вбили. А нас пронесло. На мосту була бомба, її знешкоджували.
З нами тоді ще бабуся жила. Кажу: «Бабуся, вставай, нас бомблять. В підвал». Вона поки одягається, серце вискакує. Біжимо в підвал, а вони вже перестали. А потім зрозуміли, що якщо в одне місце стріляють, то туди вже не піде стрілянина.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
