Привіт, святий Миколаю! Я Дмитро, мені 9. Моє рідне місто Запоріжжя, але я вимушено переїхав до міста Чернівці. Воно мені подобається, але друзів я собі не знайшов. Я українець, а Україна обов'язково переможе – це допомогає мені бути сильним.

Мені дуже не вистачає тата, я дуже за ним сумую, друзів... Я досі вірю в дива, в тебе, вірю, що війна скоро закінчиться, тому попри все можу поділитися гарним настроєм і вірою. Я вдячний своїй маміт за те, що вона мене підтримую, вона поряд, татові, що намагається підтримувати мене на відстані.

Мені дуже подобається конструювати, тому мрію про райдужний неокуб.