Мені 57 років. Жила з чоловіком у Гуляйполі. З 15 травня ми мешкаємо в Запоріжжі. Виїхали після того, як було зруйновано п’ятиповерховий будинок, у якому ми жили. Вибиралися своїм транспортом під обстрілами.

Обстріли почалися з першого дня війни. Ми були в підвалі. У квартиру не підіймалися. З другого березня не стало світла й води, а згодом і газ зник. Воду нам підвозили. Також ми отримували дуже хороші продуктові набори. І в Запоріжжі отримали гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова, за що дуже вдячні.  Ще нам допомагала міська рада. Ми приємно вражені такою підтримкою. 

Війна дуже вплинула і на моральний, і на матеріальний стан.

Я не працюю. Отримую пенсію по інвалідності. Чоловік - пенсіонер за віком.

Мрію про те, щоб повернутися додому –  більше ні про що.