У нашому селі біля городів і будинків бліндажі та окопи. Нам сказали, що там заміновано – ми туди й не ходимо. Злетіти в повітря нікому не хочеться. Хоча куди точно можна ходити, а куди ні, ніхто не знає. Не село, а справжній полігон!
Більшість наших жителів виїхали, будинки стоять покинуті. Я не можу виїхати – у мене на руках дружина Світлана після інсульту. Ледве ходить. Іноді бачимо, як приїжджають сусіди, перевірити, чи не постраждали їхні будинки від обстрілів.
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.