Я працюю вчителем початкових класів. Наприкінці лютого 2022 року ми саме виходили з карантину, готувалися до уроків. І тут в один день прокинулися від вибухів.

Спочатку ми сподівалися, що все закінчиться швидко. Не вірилося, що у 21 столітті може бути таке. Але наші плани не справдилися.

Лікарі у нас працювали, гуманітарну допомогу нам давали, а от їжу доводилося готувати на пічці.

Не розумію, за що страждають люди і чому обстрілюють дітей.

Немає ніяких планів на майбутнє, бо не знаю, що чекає далі.