Я живу в Краматорську. Під час війни виїжджала, а потім повернулась. Житло дуже дороге. Морально мені було дуже тяжко самій з двома дітьми. 

У місті зараз неспокійно. Постійно чути вибухи.

У перші місяці війни не працювали магазини та аптеки. Довгий час не було газу, але потім все відновили. Я отримую гуманітарну допомогу, тож зараз не потребую продуктів. Мій чоловік військовий. Щодня хвилююсь за нього.

Мої діти налякані. Дуже хочу, щоб був мир, аби вони не знали, що таке війна. Мені допомагають батьки. Їхня підтримка рятує від апатії. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться.