Після початку війни у моїй душі поселився жах. У Добропіллі почались обстріли. Я думала, що все закінчиться швидко, як і в 2014 році. Потім зрозуміла, що у нас буде другий Грозний. Донецька область зараз вже майже вся в руїнах.

Мене шокує, як можна стріляти по людях. Заради чого гинуть наші хлопці? Як можна нас вбивати? Це просто жахливо. Не можна виправдати війну. 

Я нічого не потребую. Мені допомагає донька. Воду в місті дають двічі на день. Поки жити можна, тож я нікуди не виїжджаю. Розумію, що після Покровська Добропілля буде наступним. Мені чутно вибухи з Покровська. Росіяни обстрілюють місто ракетами. 

Я хочу, аби наша країна вціліла, а діти були живими.