Олександр згадує моменти, коли доводилося їхати з рідного міста, долаючи затори та небезпеку, щоб убезпечити своїх рідних. Як поступово адаптувався до реалій війни. Олександр, як працівник музею, не тільки виконує свої професійні обов’язки, а й створює виставки, які зберігають пам'ять про цей нелегкий для України час. Він розповідає про важливість документування кожного слова і події, щоб передати наступним поколінням правду про війну і боротьбу за свободу.