Гришко Анна, 11 клас
Антипівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області
Вчитель, що надихнув на написання есе: Гай Олена Іванівна

Чому бути українкою - це моя суперсила?

Чому я пишаюсь тим, що я українець/українка? У чому незламність духу і сила української нації? Що я роблю заради Перемоги? Чому незламність духу і сила української нації? Що я роблю заради Перемоги?

У такий важкий для України час багато хто запитує: чому я пишаюсь тим, що я українка? Моя відповідь проста. Зараз в моїй країні війна, постійні обстріли, гинуть тисячі людей кожного дня, але ми не здаємося і не здамося ніколи, ми будемо битися до останнього і перемога обов'язково буде за нами. Тому що ми сильна країна і не дамо ворогу забрати те, що належить нам і ми обов'язково повернемо наші кордони, бо за них воювали наші діди та прадіди. І ми воюємо, і якщо вони змогли, то і ми зможемо. Війна в нашій країні почалася тоді, коли було створено Україну, сусідні країни її постійно ділили та забирали наші території, але ми повернули наші землі і тепер ми їх нікому не віддамо і будемо за них боротися.

Постає питання: у чому незламність духу та сила української нації? Наша сила в наших військових, які боронять нашу землю вже 635 днів, у наших волонтерах, які безперервно збирають шалені кошти, щоб допомогти Збройним Силам України та людям, які втратили все, які знаходяться під окупацією та не втрачають надії. Волонтери допомагають навіть тваринам.

Наша сила в людях, які три доби гасять пожежу та розбирають завали будинків, у які прилетіла ракета окупанта, у тих, хто рятує людей на медичному фронті та у тих, хто просто кожного місяця благодійними заходами збирає кошти на дрони, машини, тепловізори та багато іншого. У цьому наша суперсила. Ми, українці, маємо цим пишатися, тому що разом ми незламна нація.

Що я роблю заради Перемоги? Чогось особливого я зробити ще не можу, тому що я навчаюся в школі. Але я знаю, що я обов'язково потім буду допомагати нашій країні, бо допомога потрібна завжди. І я вірю, що війна скоро закінчиться, але наші хлопці, які віддали життя, більше не повернуться, і це дуже боляче, бо вони віддали найцінніше - своє життя.