Коли почалась війна, я була вдома. Мені було страшно за онука, який служить. Не було води та газу. Мені допомагали люди. Я вже старенька. Не думала, що переживу війну. Щодня чекала тільки миру, хоча обстріли були постійно. 

Сини мене вивезли до невістки. Я живу в тиші, це мене заспокоює. Родина мене підтримує, ми живемо дружно. Сподіваюсь, що повернусь додому. А як воно буде - не знаю. Покровськ розбивають.