Повномасштабна війна для Олени розпочалася з першими вибухами в її місті Херсоні та на околицях. В перший день також лунали вибухи в Чорнобаївці. Вона добре чула стрілянину, бачила паніку людей та відчувала страшну атмосферу. Вже на наступний день в місто зайшли російські війська, жінка бачила їх зі свого вікна. Олені довелося пішки ходити до своїх батьків, оскільки міський транспорт вже не працював. Дорогою вона бачила наслідки бойових дій, розбиті вікна та гільзи. Протягом всієї окупації вона залишалася в Херсоні. Жила без світла, води та готувала їжу на вулиці. Олена пам’ятає, як українські війська звільнили Херсон. Місцеві виходили на вулиці, обіймалися та плакали від щастя.