Ми з сім'єю були вдома, коли почалася війна в м.Харків. Ми залишилися без роботи, нас у сім'ї  5 чоловік, старший син на 3 день війни поїхав сам 
до Польщі, так як він сильно злякався йомубуло 17 років на той момент, грошей у нас 
не було, довелося дати йому свою кредитну картку.
З  гуманітарною катастрофою стикнулися,  були проблеми з їжею, так як не було гуманітарної 
допомоги, ні роботи ні грошей.

Зараз живемо разом з сім'єю. Приємно зворушило те, що є добрі люди.

Зараз роботи немає, але дуже хочеться закінчити курси лагмейкера як тільки з'являтися гроші обов'язково закінчу.

Речей, які б нагадували про трагічні події, що розпочалися 24 лютого 2022 року нема і слава богу, 
всі рідні та близькі мені люди живі та здорові.