Наприкінці березня 2022 року ми вимушені були виїхати з рідного міста, евакуюватись з дітьми (2 синочка) в більш безпечне місце. Зараз винаймаємо житло, чоловік в лавах ЗСУ (на данний момент лікується). Найважче було чути, бачити, відчувати на собі, як трясуться стіни, як руйнуються життя.