У перший день війни я почув вибухи на горі Карачун. Мій будинок здригнувся. Весь час війни я залишався у місті,  хоча тут і немає роботи. Моя теща паралізована, тому залишити її я не можу. Найстрашнішими для мене були вибухи вночі, коли не знав, куди бігти. Коли закінчиться війна, я не знаю. Думаю, нескоро. Хотів би, аби у майбутньому життя було без війни.