У 1956 році Ніна Григорівна приїхала в Новгородське як молодий спеціаліст, тут створила сім'ю та народила сина. У ті роки побудували клуб, два дитячих садочка і дві школи. Коли йшла на пенсію, на заводі було вісім цехів, нове обладнання та склади. «Я згадую з радістю, життя було з кожним роком все краще, але коли почалася війна, це було велике горе», – розповідає жінка.

Найстрашніше в житті – це війна