24 лютого мав стати звичайним днем для Єлизавети - школярки, яка готувалася до контрольної. Але о четвертій ранку її розбудила мама. Спершу Ліза подумала, що це якийсь злий жарт, та коли пролунали перші вибухи, стало зрозуміло: почалася війна. Родина не виїжджала з міста, і дівчина пам’ятає порожні полиці в магазинах, обстріли та страх, що витав у повітрі. Та найстрашнішим стало усвідомлення, що прийшло згодом: ти звикаєш до цієї реальності, і війна стає страшною буденністю. Сьогодні Ліза мріє стати журналісткою - щоб бути голосом своєї країни – країни, що бореться за життя і свободу.