Я проживав в Маріуполі один, мені 27 років.

В перший день війни мені дзвонили батьки і брат, а потім я поїхав на роботу.

В місті не було води, їжі. Не було зв’язку, світла, газу і тепла.

Та найстрашніше – авіанальоти по місту. Це було дуже страшно.

Знайомий вивіз мене своїм автомобілем. Ми виїхали на Бердянськ, а звідти - на Запоріжжя.

Зараз перебуваю в Одесі. Ще не працюю, тільки шукаю роботу. 

Мені дуже хотілося б, щоб закінчилася війна, і ми всі повернулися додому.