Ми - дитячий будинок сімейного типу. Наша історія почалася у мирному 2020 році. У нашій сім'ї одразу поселилося п’ятеро дітей однієї родинної групи. Хоч ми недовго пробули у Слов'янську, скитання по воєнній Україні, зміни шкіл і друзів дуже вдарили по дітях.

Найстрашніше для моїх хлопців була втрата одного з братів - він помер від лейкемії, що дуже пригнітило дітей. За весь період вони змінили три школи і неодноразово чули вибухи та прильоти.

Ми повірили у диво, коли нам купили будинок по субвенції, і наші поневіряння завершилися. Ми допомагали матері, яка залишилася вагітною одна, дітям надавали психологічну підтримку як вчитель, донатили з Польщі, робили зі синами сувеніри і продавали їх - гроші йшли на ЗСУ. Допомагали гуманітарні штаби і військові на передовій - низький уклін усім.