Моя донька любить танці та бісерну мозаїку. Саме творчість допомагає їй хоча б ненадовго відволіктися від реальності, в якій нам доводиться жити. Найбільша її мрія - повернутися додому. Її надихають танці, адже саме в них вона знаходить радість, сили та віру в майбутнє.

Війна повністю змінила наше життя. Наш дім залишився в окупації та був розбитий. Ми втратили можливість жити у власному будинку і зараз змушені орендувати житло. Це дуже важко, адже ніщо не може замінити рідний дім, у якому залишилися наші спогади, затишок і щасливі моменти.

Найстрашнішим днем для нашої родини став той, коли ми під обстрілами покидали свій рідний дім. Страх, невідомість і біль від того, що доводиться залишати все, що було найдорожчим, назавжди залишилися в нашій пам'яті. Попри все, ми продовжуємо жити з надією, що одного дня зможемо повернутися додому.