Щербата Богдана

11 клас, Дунаєвецький ліцей №4

Вчителька, що надихнула на написання – Сабадах Неоніла Павлівна

Моя Україна майбутнього

Україно, ти для мене диво,

І нехай сплива за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

В. Симоненко

В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи!

Україна… Батьківщина… Батьки… Читаєш ці слова і розумієш скільки в них болю, відчаю, нерозуміння, страждання, сліз, плачу - з однієї сторони, з іншої – це сміх, радість, щасливе дитинство і світле майбутнє, довге та безхмарне життя наших батьків, дітей ...

Саме сьогодні ми чітко і ясно розуміємо значення слова «Мир», адже ми за нього молимося, ми його дуже-дуже чекаємо, ми його намагаємося наблизити та щиро хочемо «ПЕРЕМОГИ».

Впродовж усієї історії України нас намагалися поневолити, підкорити, зламати, знищити, але наш український народ піднімався, процвітав , вірив у краще світле майбутнє.

Ми перемагали, тому що прагнемо миру, незалежності, адже дух перемоги в нашій крові, в наших жилах, у нашому ДНК.

Я маю в серці мрію щиру:

Хай тихо стане в нас від миру,

І буде тихе щастя скрізь

Без криків, пострілів і сліз

М. Лукаш

Кожен із нас прагне миру, хоче жити спокійно у своїй країні під мирним голубим небом. З історії відомо, що майже кожна держава має своє важке історичне минуле, й історія нашої України не виняток. Шлях нашої Батьківщини до незалежності дуже складний і тернистий. Я переконана, що щаслива країна – це країна, в якій панує мир,- саме в такій країні світле і щасливе майбутнє. Особисто для мене, мир – це щасливі люди, які створюють сім’ї, виховують дітей, це процвітання у різних сферах життя, діяльності людей та самої держави.

На противагу слову «МИР» різко та страшно звучить слово «ВІЙНА». У цьому слові лише 5 букв, але дуже багато крові, плачу, безнадійності, розпачу, смерті. Саме зараз ми зустрілися із цими поняттями, відчули страх, біль і відчай.

Для мене Україна майбутнього – це прекрасна, успішна, забезпечена держава, яку поважають, підтримують, цінують і оберігають усі люди та держави-сусіди. До нас у гості їде багато туристів, щоб познайомитися з нашою культурною та історичною спадщиною, щоб скуштувати український борщ та посмакувати українським салом. Ще хочеться, щоб було чисте повітря та вода, щоб кожна людина дбайливо оберігали наше минуле, нашу історію. Найкраще життя – це життя без страху, де ніхто не озирається назад, щоб переконатися, що ніхто тебе не скривдить, не образить.

Майбутнє України в моїх мріях світле та вільне. Люди прекрасні, успішні, творчі, запальні та підприємливі, доброзичливі та гостинні.

Майбутня Україна – незалежна, сильна, розвинена держава, в якій панують мир, добробут та стрімке економічне зростання.

Немає майбутнього без теперішнього та минулого. Неможливо прагнути світлого майбутнього лише на словах і нічого для цього не робити, потрібно дбати про свою державу, про своє довкілля, захищати та оберігати свою сім’ю, свою родину. Наша Батьківщина багата, розкішна і потрібно оберігати те ,що маємо, а не знищувати природнє багатство задля фінансової наживи та збагачення.

Оберігаймо нашу державу!

Війна перетворила наше життя на суцільний страх і стрес, внесла свої корективи і зміни. Але життя продовжується і потрібно жити заради сім’ї, родини.

Що я зроблю, коли Україна переможе? Планів та мрій дуже багато і так відразу складно відповісти. Напевне, буде багато сліз та радості. Над цим питання задумується кожен українець, і усі відповіді, відносно перемоги та закінчення війни, будуть однакові: »Ми хочемо, щоб ніколи не було війни!!!»

Після перемоги хочеться, щоб наша Україна стала такою, якою і була до початку війни і навіть кращою. Я щиро вірю, що кожен українець буде допомагати один одному. Дуже хочеться, зі сльозами на очах, щиро подякувати хоробрим захисникам, що вони, ризикуючи власним життям, обороняли нашу Україну. В період війни мало хто з людей складає плани на майбутнє, адже воно дуже неспокійне та незрозуміле, тому живемо одним сьогоднішнім днем.

Я і вся Україна з нетерпінням чекаємо на перемогу.

Усе моє, все зветься Україна

Буває часом сліпну від краси

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє все зветься – Україна.

Ліна Костенко