Юлія намагається зробити все можливе, щоб її діти не відчули на собі наслідків війни

24 лютого ми з сім’єю дома ще спали, коли о шостій ранку мені подзвонила сестра зі словами: «Все! Починається!»

Найскладнішим для мене виявилось вивезти своїх  трьох діток  з міста, де були кілометрові корки. Деякий час не було де купити хліба, фруктів, солодкого дітям… Це був жах - коли діти просять їсти а я не можу цього купити! Мій чоловік залишився у місті, а ми з дітьми виїхали.

До війни я працювала продавчинею в магазині й планувала змінити роботу, але зараз не працюють садочки і школи, тому на даний час це неможливо. Мені треба доглядати дітей.