Я вдова. На початку війни у березні 2022 р. виїхали до Харківської області. Через місяць виїхали до Полтавської області. У травні 2022р. повернулися до Харкова. У вересні 2022р. потрапили з донькою під обстріл, де я була поранена, а донька, слава Богу, не постраждала. Я після поранення відновлюю своє здоров'я. Без роботи. Найбільше страшно було втратити дитину, як втратила чоловіка.
«Найбільше страшно було втратити дитину, як втратила чоловіка»
Переглядів 167