До війни життя було хорошим. Ми жили нормально до обстрілів. А тепер тільки нерви і хвороби вилізли. Родину розкидало по світу. Мої дочки і внуки виїхали. Внуки навчаються у Києві. Дочки були у Новомосковську, потім у Києві, а тепер повернулися додому.
Зранку ми почули вибухи, десь о шостій. Внук один з Харкова, другий з Києва зателефонували і сказали: війна. Ми не хотіли цієї війни, навіщо росіяни напали на мирних жителів, які добре жили.
Дякуючи Фонду Ріната Ахметова та іншим, нам дають допомогу. Величезне вам спасибі.
Найбільше шокували вибухи. Хати руйнують, людей залишають без нічого. Я живу у селищі Біленькому, нас обстрілювали кілька разів. Постраждали багато будинків, деякі знищили повністю. Кожного дня орки нас обстрілюють.
Нам дуже допомагають волонтери. Реагують на будь-яку нашу потребу.
Багато людей із нашого селища виїхали на початку війни. Тепер повернулися. Вдома краще.
Думаю, що війна скоро закінчиться. Наші воїни нас охороняють. Виженуть росіян і буде мир.