Світлана Олександрівна всю війну проживає в Мар’їнці. Через близькість до лінії фронту її будинок зруйнований і тепер сім’я – переселенці у своєму ж місті. За ці роки вони пережили і жах, і паніку, і відчай, і безвихідь...
«Найбільше мрію про те, щоб ми повернулися до свого дому»
Переглядів 829