Про війну я дізналась з телебачення, потім я почула вибухи. Було дуже страшно. Найбільше мене шокували прильоти у житлові будинки та загибель людей. Дуже страшно було вночі. Без снодійного я не могла заснути.

Через те, що Покровськ розташований біля лінії фронту, снаряди могли прилетіти будь-якої миті. Повітряну тривогу не встигали вмикати. 

Я з рідними виїжджала до Тернополя. Дорогою ніяких складнощів не було. Потім ми переїхали до Дніпра через нестачу коштів, бо на Тернопільщині дуже дорога оренда на житла. 

Зараз я дуже хочу повернутись додому. Коли закінчиться війна, я не знаю. Сподіваюсь, що Україна переможе, та життя буде кращим, ніж до війни.