Для нашої родини життя змінилося з самого початку війни, ще в 2014 році. Це і неможливість звичного образу життя, відсутність почуття безпеки у власному домі, вимушена зміна місця життя, відсутність відчуття стабільності, тривога за дітей, роз'єднання з частиною родини, близькими людьми. Після початку повномасштабної війни все це безмежною мірою, повна непередбачуваність подій, постійне відчуття небезпеки, фізичний страх за життя дітей та своє, знов вимушена зміна місця життя, спроба почати все знов. Найбільш важким для мене було відчуття повної безпорадності та безсилля... Неможливість повірити в реальність, "цинізм" того, що відбувається, небажання та неможливість прийняття того, що це, по-справжньому війна, страх за дитину та за себе, нерозуміння того, як це все пояснити дитині, відсутність зв'язку з рідними, нерозуміння того, що робити далі...