Я жила в Бахмуті. Після початку війни мої діти виїхали, я з чоловіком залишалась деякий час у місті. Поступово зникли світло, газ та вода. Коли йшли за водою, люди гинули під обстрілами. Це мене шокувало найбільше. Взагалі нервова система дуже постраждала. 

Коли навколо нас почали горіти будинки, вирішили виїжджати.

Зупинились в Полтаві, аби бути ближче до рідного дому. Як закінчити війну, я не уявляю. Треба домовлятись, бо вже багато людей загинуло. Майбутнє я бачу в Бахмуті, а чи стане це можливим? Не знаю.