Я захоплююся малюванням, дизайном одягу та декоративно-прикладним мистецтвом. Мене надихають подорожі та краса в усіх її проявах, а засмучують конфлікти. Моя найбільша мрія - побачити світ, відкрити для себе нові країни та горизонти.

Хоча я не була безпосереднім свідком руйнувань, війна зробила наше життя постійним випробуванням. Зараз страшно просто ходити по вулицях міста. Ми постійно живемо в напрузі, спимо в коридорі та вже навчилися розрізняти на слух звуки «шахедів», «молній», «гербер» та fpv-дронів.

Найважче - це побутові труднощі: дочекатися моменту, коли вдома буде світло і вода одночасно, щоб просто приготувати їжу та попити теплого чаю, що особливо цінується взимку. Через небезпеку я не ходжу до школи та майже не спілкуюся з однолітками. Моє життя обмежене стінами квартири та звуками тривог.

Найстрашнішою датою для нашої родини стало 7 березня 2024 року. Це був день прильоту «Іскандера». Той звук і той жах назавжди закарбувалися в пам'яті, нагадуючи про те, наскільки крихким є наше сьогодення.