Наталія Анатоліївна розповідає, що в Степногірську бойові дії почалися з перших днів повномасштабної війни. Вона пригадує свої відчуття в ті дні – страх, образу, потрясіння. Сім’я героїні протрималася дома до середини квітня, а потім виїхали в Запоріжжя. У селищі розбита лікарня, закриті магазини, багато пошкоджених або зруйнованих будинків місцевих жителів. Жінка говорить, що поїде додому у ту ж хвилину, коли дізнається, що закінчилася війна.