Наталія Миколаївна зі страхом згадує про життя в окупації
Гучні вибухи розбудили мене 24 лютого, коли я мирно спала вдома. На жаль, ми зіткнулись з нестачею продуктів, також доводилось жити без світла та зв'язку. Згодом ми вирішили покинути рідну домівку.
Я була шокована, коли дізналась, що знайома сім’я загинула під час бойових дій.
До глибини душі мене зворушило визволення з окупації мого села.
Через війну моя дитина стала дуже вразливою: не хоче спілкуватися, боїться навіть гучного шуму.
Про війну мені нагадує білий колір – я його тепер ненавиджу, адже нас змушували в'язати білі ганчірки на руки, коли ми виїжджали з окупації.
Наразі роботи у мене немає, але планую повернутися додому та влаштуватись на минулу роботу.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.