Лисенко Віталій, учень 8 класу Штомпелівської загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області.

Вчитель, що надихнув на написання есе - Лисенко Альона Анатоліївна

"Чому бути українцем – це моя суперсила"

Бути супергероєм та мати надприродні сили – це круто. Сучасні діти захоплюються американськими силачами і, напевно, самі мріють бути схожими на них. Сьогодні вибір супергероїв величезний. Якщо раніше підлітки росли на вільмах про Бетмена та Супермена, то зараз ми маємо можливість спостерігати за пригодами Людини-павука, Залізної людини, Халка, міс Марвел, Чорної пантери та багатьох інших.

Я також не виняток. Я завжди захоплювався фільмами про всіх супергероїв виробництва кінокомпанії „Марвел“, а іноді уявляв себе одним із них та „приміряв“ собі їхню суперсилу.

Та події 24 лютого 2022 року змінили мої погляди на супергероїв. Я добре пам’ятаю ті дні, коли постійно слідкував за новинами, як дивився по телебаченню прямі ефіри, в яких говорили про наших воїнів-захисників.

Із того часу в мене з’явилися нові кумири, нові супергерої, і це – незламні та сміливі воїни ЗСУ.

Українці – сильна та непохитна духом нація. І я пишаюся тим, що я українець. Але у чому ж проявляється ця непохитність та незламність українського народу? Напевно, у великому прагненні бутим вільними і незалежними. Ще наші предки з давніх давен завжди боронили країну. Безліч загарбників намагалися привласнити собі родючі землі, а волелюбний народ - зробити рабами.  Та ми боролися увесь цей час, жертвуючи невинними життями, «вигризали» таку омріяну свободу, можливість бути вільними. Це прагнення «нікому не коритися» ми ввібрали у себе із молоком матері.  Події сьогодення якнайкраще розкривають якості справжнього українця.

Наші відважні воїни – це супергерої сучасності. Вони роблять усе можливе і, навіть, не можливе, щоб якнайшвидше здобути перемогу. Не дивлячись на ситуацію, на погодні умови, на часті повітряні тривоги, ЗСУ завжди працюють, постійно боронять рідну землю. Їхня наполегливість, витримка, безстрашність, відважність, а найголовніше – безмежна любов до Батьківщини – ось це і є справжньою суперсилою воїнів-супергероїв.

Я завжди мріяв бути героєм, щоб на мене звертали увагу, бути корисним та мати надприродні здібності. І мені здається, що суперсила у мене все таки є, вона полягає в тому, що я – українець. Зараз Україна знаходиться у центрі уваги всього світу. Всі намагаються нам допомогти. Багато країн підтримують Україну морально та матеріально. США, Канада, Європа постійно надають зброю, кошти, гуманітарну допомогу, ліки. Ми їм за це дуже-дуже вдячні.

Але окрім допомого сусідніх країн, ми, українці, також осторонь не стоїмо і постійно допомагаємо нашому війську. Цим займаються наші хоробрі волонтери, які щодня та щоночі проводять збір на потреби ЗСУ. Я та моя родина також робимо донати для наших військових.

Моя суперсила – це також допомого. Кожен донат на волонтерський збір – це крок, який наближає нас до перемоги. Український народ – одна родина, яка об’єдналася проти страшного ворога. І поки ми єдині, згуртовані, нас не можливо здолати.

Ми обов’язково здобудемо омріяну перемогу. Неперевершені воїни-супергерої, наполегливі волонтери – запорука нашої незалежності.

Я впевнений, що ще не раз дивитимуся фільми „Марвел“, буду в захваті від неперевершеного Спайдермена, але моїми кумирами назавжди залишаться найхоробріші, найвідважніші хлопці та дівчати із лав ЗСУ.

Хоч я і не супергерой, але суперсилу я маю. Я – українець! І це найкраще, що зі мною могло статися.