Вавруш Єлизавета

11 клас, Шепетівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №8 Хмельницької області

Вчителька, що надихнула на написання – Рабчевська Юлія Олександрівна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Кого називають найкрасивішими, найсильнішими, найрозумнішими людьми?Здогадатися не важко, звичайно, українців! Це величний народ, який постійно під ризиками втрати своєї незалежності і свободи слова, продовжує жити і прославляти свою країну.

Наші пращури пережили багато лиха, щоб ми залишалися українцями поза всіма страшними історіями нашої країни і на сьогоднішній день сучасні українці теж боряться, щоб наші нащадки жили в сучасній та вільній країні.

І щоб кожен, як і я вважали, що бути українцем - це суперсила,в яку входить знати історію свого народу. Перші трагедії, великі та маленькі перемоги, пам’ятати історичні постаті, які прославилися великими вчинками для нашої країни. Також знати нашу культуру, пам’ятки, витвори, не забувати про свята та традиції.

Для мене, українки, народившись на рідній землі - це вже маленький сигнал, що ти не такий як всі інші народи. Маленькою я сказала своє перше слово українською, дивилася мультфільми рідною мовою, пішла до школи де вивчала мову вже детальніше. Вже мені 16 років і пишаюся ,що можу спілкуватися зі своїм оточенням, писати цей твір українською, нашою солов’їною мовою. Мова – це суперсила, яку ми не помічаємо, але розмовляємо нею, пишемо пісні, складаємо вірші, бажаємо рідним приємні слова. І як казав Іван Франко: «Мова – коштовний скарб народу».

А найголовніша суперсила кожного українця – це патріотизм. Сьогодні ми бачимо, що багато людей не мають цієї легкої, але водночас і важкої сили. Не кожен може стати на захист нашої країни, волонтерити, донатити та взагалі триматися разом у важкі часи. З початку повномасштабної війни багато людей виїхало за кордон, чимало зрадили свою Батьківщину, але й багато залишилося людей ,які маніпулюють війною, обманюють їх, користуються важким моральним станом суспільства і використовують його. Мій патріотизм ,моя суперсила проявляється в підтримці усіх благодійних акцій. У школі проводять кожного місяця благодійний ярмарок на допомогу нашим Збройним Силам України. Я зі своєю сім’єю щоразу готуємо смаколики та приймаємо участь, також купуємо на ярмарку в інших учасників. Це цікаво та крутий підхід для допомоги наших воїнів, навіть найменші українці можуть проявити свій патріотизм та приєднатися до маленької акції, але такого великого внеску.

Я навчаюся в 11 класі і вже скоро потрібно обрати професію, я буду повнолітньою людиною і дорослою українкою. Тому я задумуюся над професією архітектора, на жаль, наша країна у великих руйнуваннях через ворожі ракети і моя мета відбудувати нову сучасну нашу неньку.

Я планую малювати гарні, сучасні, модернізовані проекти будинків, парків для відпочинку, інфраструктур, і взагалі придумати нові ідеї для кращого життя в вільній і незалежній Україні.

Я - українка ,і я маю українську суперсилу, вільно розмовляю українською мовою, маю великий патріотизм , підтримуючи народ в нелегкий час. В майбутньому я розвиватиму свою суперсилу і придумуватиму ще більше ідей для розвитку нашої країни. Наші нащадки матимуть нашу суперсилу в коді ДНК і нами пишатимуться і пам’ятатимуть нас так само, як ми пам’ятаємо своїх пращурів.