Я жила в Луганську. У 2022 році обстріли посилились. Я була вагітна другою дитиною, тому виїхала, щоб не ризикувати життям дитини. Виїжджати було страшно, я переживала, що обстріляють колону з машин. 

За час війни мене найбільше вразило, що наші діти вимушені посеред ночі бігати в коридор, або до ванної кімнати. Я б дуже хотіла, щоб мої сини не переживали такий жах. Зараз я живу в Києві, у мене троє дітей. Важко дуже жити у гуртожитку. У столиці також стріляють. Дуже чекаю миру та закінчення війни.