Дитинство Ніни Михайлівни припало на Другу світову війну, а на пенсії жінку застав конфлікт на Донбасі. Під час бомбардувань вона ховалася в сусідському підвалі, щоб не було страшно й тужливо сидіти на самоті.
Живу я одна у приватному будинку, всі роз'їхалися хто куди. Нудно одній, але подітися нікуди. Коли по селу стріляли, я до сусідів у підвал ходила, то було краще. Туди й ковдри, і подушки несли. На нашій вулиці сильно стріляли, але мене минуло, все ціле залишилося.
Нашому поколінню дісталося... Пережили дві війни. Неприємно, страшно та прикро, що нам таке дісталося і забути все неможливо. Хочеться дочекатися миру.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.