Мені 41 рік. У мене є чоловік і батьки. Ми мешкали в Харкові. 24 лютого минулого року прокинулися від вибухів. З телебачення дізналися про початок війни. Увечері виїхали в Полтаву.  

Було складно переїздити з усіма речами, котами та ще й товаром, бо ми приватні підприємці. 

Мене шокує те, що росіяни вбивають мирних людей,  ґвалтують жінок і дітей. 

Зворушує, як наші люди чинять супротив окупантам, як підтримують армію. 

Через пів року ми повернулися в Харків. З квартирою все в порядку. Наше підприємство два місяці було в окупації. Не все вціліло після росіян. Зараз уже працюємо.