Я з міста Білопілля. До війни була в декреті, планувала віддати дитину в дитячий садок. 

Коли почалася війна, ми з дитиною були в Сумах. Вранці зателефонувала мама й сказала, що почалася війна. Я пішла до магазину. Люди змітали все з полиць. Я змогла купити лише каші швидкого приготування для дитини. 

Згодом в Сумах з’явилися танки і почалися вуличні бої. Біля нашого будинку розірвалася бомба. 

Після цього ми виїхали в село до родичів. Там складно було жити з дитиною. У сільські магазини рідко привозили дитяче харчування й підгузки. Зате були овочі з огороду. Якщо в магазинах не було хліба, ми пекли його вдома. 

Зараз ми знову в Сумах. В Білопілля повертатися небезпечно. Місто знаходиться за десять кілометрів від російського кордону. Його продовжують обстрілювати. 

Зважаючи на те, що воєнні дії на Донбасі тривали майже дев’ять років, боюся навіть уявити, наскільки затягнеться ця війна.