Мені 80 років. Живу в Снігурівці сама у квартирі. Виїжджала, тому що тут страшно було, коли обстрілювали.
У нас є хатня собачка – ми її забрали. А вівчарку залишали, то вона плакала, коли ми їхали. Але не могли її взяти з собою.
Потім ми повернулися, але тут і зараз стріляють. Нерви у всіх зіпсовані. Неспокій.
Одному Богу відомо, коли ця війна скінчиться. Хочеться вже спокою. І розруха така… Усе розвалили.
