«Наш кожен день зі страхом і ризиком»

«Війна для мене – це…»

Війна для мене – найстрашніше в житті, що ми чули, дивилися по телевізору. Чули від наших бабусь і дідусів, як вони прожили криваву війну, а тепер дісталося й нам, що ми чуємо й бачимо. Мої діти це бачили. До нас прилетіло три снаряди «Граду» у 2015 році, це дуже страшно, ворогу не побажаєш.

Коли для вас почалася війна на Донбасі?

У нас вона почалася, коли почали ми чути вибухи. І потім до нас прилетіло три снаряди. Ми з дітками це пережили і, слава Богу, що у нас у будинку (ми живемо у власному будинку), є підвал. Ми пересиділи там, але нам зруйнувало повністю і будинок, і сарай – усі господарські будівлі.

У 2015 році 9 грудня ця все сталося. О 21:30 прилетіло, я думала: «Усе!» Саме в цей час я закінчувала найменшу доньку спати вкладати. І ось як почали стріляти – посипалося скрізь скло. Ми в ковдру замотали дітей, швидко до підвалу, пересиділи тільки там, завдяки підвалу.

Про що розмовляли з рідними, сусідами під час бойових дій?

Розмовляли про те, щоб цієї стріляніни не було, яка чутна була. Усі перелякані: і сусіди теж, рідні, близькі.

Ви переїжджали за час бойових дій?

Ні, ми нікуди не переїжджали.

Які зміни принесла війна у ваше життя? Що змінилося в житті, у побуті?

Змінилися погляди на життя. Ми стали, напевно, ще сильнішими й міцнішими, один за одного у вогонь і у воду.

А в побутовому плані? Був доступ до води, їжі? Безпека, фінансовий стан змінилися якось через ці події?

Дуже змінилося! До війни чоловік працював у Донецьку, будівельна компанія. Грошей вистачало і на відпочинок, і на життя. Вели город, господарство. Робили консервацію на зиму, надлишки продавали на базарі. А після війни... «Град» прилетів, поруйнувало все. Господарство ніде тримати. А щось будувати – потрібні гроші. Зараз у чоловіка з роботою туго, тільки підробітки, справжньої роботи немає.

Зараз ви себе відчуваєте в безпеці?

Ні, наш кожен день зі страхом і ризиком. Ми живемо, засипаємо – молимо Бога, щоб тільки він нас рятував, і швидше ця війна закінчилася. Щоб Донецьк повернувся до складу України. Щоб ми їздили, щоб діток возили до басейну, на площу до Донецька, до цирку. Уже набридла війна, це все...

Що для вас стало найціннішим і найважливішим за останні роки?

У нас у 2019 році донька народилася. Було троє дітей, народилася донька під час війни цієї.

Чи отримували ви або члени вашої родини гуманітарну допомогу?

Так, ми з 2014 року від Ріната Ахметова, подяка йому велика, завжди отримували допомогу [продукти].

Яку роль ця допомога зіграла для вас у той час?

Це нас і витягало постійно, завдяки цій допомозі ми й виживали. Молодець Рінат Ахметов, велика йому подяка! Дай йому Бог здоров’я від щирого серця!

Чи можете назвати, можливо, ще якісь організації або окремих людей, які найбільш допомагали в той період часу?

Мені організація «Пролісок» допомагала, нам дали 14 штук шиферу на дах і ондулін, тобто дах накрили, але не повністю, десь половину, а половина з клейонкою, так і живемо.