Війну зустріли першими, так як наш будинок був один з перших, в які полетіли ракети. Спочатку ми з мешканцями дому облаштували підвал, але і там було дуже страшно. Потім була важка евакуація, але далеко виїхати не мали можливості, так як ми родина енергетиків і працюємо в Харкові, тож переїхали далі від лінії зіткнення.

Живемо у селі. В перший день моя сім'я прокинулась від вибухів, це шок, я не вірила, що таке можливо. З нашого вікна було все видно, я була досить зібраною і заспокоювала дитину як могла.

У доньки зявились нервові розлади, пройшли курс лікування у невропатолога, зараз краще. На початку війни було складно з продуктами, але наші дружні сусіди ділилися один з одним.