Історії, які ви нам довірили

1 2
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

1 2
До всіх історій
переглядів: 85
Маргарита Долгош
photo0
photo1
photo2
photo3
photo4
photo5
photo6
Березове
Березове
«Наш автобус раптом підстрибнув – 13 осіб загинуло»

Маргарита дивом залишилася жива – розбомбили автобус, у якому вона їхала. Жінка, яка з нею помінялася місцями, загинула на місці.

Дуже-дуже важко. Нерви зовсім нікудишні тепер стали, вже нічого не відчуваю, все скам’яніло в душі. Іноді хочеться плакати, але треба якось жити.

Я їхала від дочки з Києва. У поїзді підсіла жінка до мене, вона їхала з Полтави, а сама з Донецька, і ми з нею познайомилися. Приїхали на вокзал, там стояли машини. Кажуть, це просто доля. Я з речами їхала від дочки, торти везла подружкам своїм. Сядь і поїдь на машині, так? Але ця знайома моя каже: «Пішли зі мною на автостанцію». Почала мене вмовляти, і я з нею пішла на автостанцію; вона мені допомогла торти донести.

Наш автобус раптом підстрибнув – 13 осіб загинуло

Коли сіли в автобус, він був битком набитий, але нам дали квитки, і у нас були сидячі місця. Місця не були зазначені у квитку, треба було самим займати. Вона каже: «Ти йди, займай місця». Я зайшла. Ми сиділи на першому сидінні. Я сіла під віконце, вона каже: «Давай поміняємося місцями?» Тому що мені раніше потрібно було виходити. Вона сіла до віконця. Повний автобус людей. Гомін такий стояв – і раптом начебто як повітря стиснулося, і автобус на місці підстрибнув.

Я підняла очі – усі люди стоять в крові, скло все висипалося, хто стоїть, хто впав. У нас тоді 13 чоловік загинуло. Коли все це сталося, я повернулася до неї – вона жовтіє-жовтіє і миттєво померла. Ось так. Просто помінялися місцями з жінкою.

Відразу був шок, я взагалі нічого не відчувала, навіть болю не відчувала, коли мене поранили. Жінка кричала: «У мене сина вбило!» Це я почула, а потім вже все, як в тумані.

Заклинило двері, поки відчинили – час пройшов. На три години взагалі випала. Я, хоч і кажуть, що у свідомості була, але нічого не пам’ятаю. Мені треба було якось подзвонити доньці чи що... Вона вже дізналася з новин, що трапилося, а я на телефон не відповідала. Вона зрозуміла, що я в автобусі. Треба було якось... але я нічого не пам’ятаю.

Наш автобус раптом підстрибнув – 13 осіб загинуло

У мене рана на коліні, повністю розбитий суглоб. І зверху в стегні відсутній шматок кістки. І в бік мене поранило. Осколки розлетілися в шию, у перше та дванадцяте ребро. Осколки так і залишилися, я їх не відчуваю. Кажуть, з такими осколками жити можна.

Наш автобус раптом підстрибнув – 13 осіб загинуло

Дві операції на нозі і одна на боці. Зашивали лікарі, дай їм Бог здоров’я, зібрали все, як змогли. Я потихеньку її згинаю, стаю, ходжу, повзаю, щоб вона трошки розроблялася.

Наш автобус раптом підстрибнув – 13 осіб загинуло

Напевно, через нерви в мене почався гіпертонічний криз. Безпричинно піднімається високий тиск. Нещодавно ледве довезли до лікарні, зупинялися в дорозі, кололи. Тиск весь час у мене був 110 на 70. А зараз, якщо він поповз вгору, може миттєво до 200 підскочити.

slide1
slide2
slide3
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій