Наталія Петрівна у мирний час працювала бібліотекаркою. Війна позбавила роботи, вона ховалася у підвалах від бомбардування. Довелося в жаху бігти додому під обстрілом разом із чоловіком та сусідами. Жінка не очікувала пережити те, що зазнали люди під час Другої світової війни. Вона мріє, щоб закінчилася війна і все було, як раніше.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: