Я з міста Дружківки. Маю двох діточок. На початку війни ми евакуювались на Вінничину, за вісім місяців повернулися додому.

Перший день повномасштабної війни був страшним. Спочатку все було зачинене, неможливо було нічого купити, тож ми зіткнулися з нестачею продуктів і медикаментів. 

Шокувало те, що на війні загинув мій чоловік. 

Війна негативно вплинула на моїх рідних. Намагаюся долати психологічні проблеми, вчусь жити далі. 

Мрію про майбутнє для моїх дітей під мирним небом.