Олена Василівна згадує мирне та спокійне життя, коли все було добре. Під час війни її будинок постраждав від обстрілів і потребує ремонту. Жінка не ховалась у підвалах під час бомбардування, залишалася вдома, бо – турбувалася за своє господарство. Було дуже страшно, коли стріляли з літака. Вона мріє про мир та добробут своїх дітей і онуків.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: