Мені 65 років. я пенсіонерка. Ми з Волновахи. У мене було троє дітей, один син загинув. А як це сталось - не знаю по цей день. Перші дні війни були дуже тяжкі, ми терпіли, а вже коли закінчилися нерви, то виїхали в Білозерське. 

Тут мені дали квартиру, дають продукти, хімію, постіль. Слава Богу, все є, виплати ВПО отримуємо. 

Ми виїхали без нічого і люди нам допомагали чим могли: і помешканням, і всім, ми дуже вдячні усім людям і фондам які нам допомагали і допомагають.

Я сама родом з Білозерки, тому ми приїхали сюди. А тепер нам знову кажуть, щоб виїжджали, бо фронт наближається. А куди я можу поїхати, як в мене  пенсія 2200 гривень? І що робити - не знаю взагалі. 

Майбутнє своє хочу бачити мирним, мирним і тільки мирним.