Звісно, сама ця війна шокувала. Переживала, щоб ракети до нас не потрапили. За дітей, за онуків переживаю. Внуки маленькі дуже. Ми два дні сиділи в підвалі. Я нікуди не виїжджала. І я, і сім’я моя – всі на місці залишалися. Я пенсію отримую, в холодильнику м'ясо було, картопля була. Господарство тримаємо. Нам тут гуманітарку дають, ми продукти отримуємо. Дякуємо всім за допомогу.

Сестра моя жила в Миколаєві. Там бомблять, і я її забрала сюди. Вона не ходить. 

Хотілося б, щоб війна швидше закінчилася.