Сяський Дмитро

11-а клас, Володимирецький ліцей "Колегіум"

Вчителька, що надихнула на написання – Слотницька Ірина Володимирівна

Моя Україна майбутнього

Вільна й незалежна, мирна й відбудована Україна – це не лише моя велика мрія, а й мрія кожного громадянина нашої держави.

Війна нас змінила: ми живемо по-іншому, мислимо по-іншому, навчилися цінувати кожну мить життя,

використовувати її з користю для себе та для інших, навчилися бути вдячними за добре слово та дружнє плече, ми усвідомили, що хочемо жити в новій країні, у країні, де кожен почуває себе комфортно.

Якою має бути Україна після війни?

Найперше я хочу, щоб у моїй країні знали про героїв, завдяки яким ми можемо жити, працювати, саморелізовуватися, щоб імена тих людей, які віддали життя за незалежність України та щасливе майбутнє кожного із нас, не були забутими. Щоб наші захисники, які пройшли випробування війною і повернулися до своїх домівок, були гідно пошанованими.

Моя Україна – країна вільних та нескорених людей, які бережуть звичаї та традиції, вивчають свою історію та дбають про збереження історичних і культурних пам’яток, розмовляють українською мовою, бо знають, що є різниця, якою мовою розмовляти, носять вишиванку не лише у свято, а мають її у своєму серці. Мова, традиції, історія, культура – це скарб, яким пишаємося, який визначає нас як націю нащадків славних козаків і сучасних відважних героїв.

Я хочу, щоб кожен громадянин моєї країни відчував себе частиною великої сім’ї. Мрію про те, що згуртованість та взаємопідтримка стануть одним із ключових факторів, який сприятиме розвитку України та допоможе стати ще кращою, аніж була до війни. Спільні зусилля для вирішення соціальних та економічних проблем, підтримка тих, хто потребує допомоги, і створення умов для розвитку кожного із нас – ось що допоможе побудувати справді щасливе суспільство.

Якісна освіта молоді – запорука високого економічного розвитку та щасливого майбутнього країни. Тому підтримка ініціатив, спрямованих на розвиток освітніх програм та створення інноваційних методик навчання, – ще одне важливе завдання. Я вважаю, що саме завдяки якісній освіті, упровадженню новітніх освітніх технологій, фінансуванню наукових проєктів та підтримці молодих талановитих учених зможемо виховати нове покоління лідерів і творців, здатних вирішувати складні завдання сьогодення і майбутнього.

Я мрію про той час, коли українські школярі з-поміж іноземних та вітчизняних вузів будуть віддавати перевагу рідним (бо це престижно!), а студенти-іноземці мріятимуть про здобуття вищої освіти в Україні.

У контексті глобалізації і технологічного розвитку, Україна має активно впроваджувати цифрові технології та стати інноваційним центром. Розвиток інформаційних технологій, штучного інтелекту та кібербезпеки допоможуть Україні стати конкурентоспроможною на світовій арені.

Коли Україна здобуде перемогу (а я впевнений, що ми її здобудемо!), необхідно буде створити дієві механізми соціальної підтримки, зокрема організувати систему вільного доступу до якісної медичної допомоги, соціальних послуг та можливостей для самореалізації.

Моя Україна майбутнього – це місце, де кожна людина має можливість розвивати свій потенціал.

Відкрита для світу, Україна має будувати партнерські відносини з іншими країнами, обмінюватися ідеями та інноваціями для спільного добробуту.

Не варто боятися змін, але варто розпочати ці зміни із себе. Нам, майбутнім випускникам, випала нелегка місія – будувати нову країну! Хоч багатьом із моїх ровесників довелося поїхати за кордон, аби врятуватися від війни, проте я вірю, що вони повернуться додому, аби відбудувати свої міста. Й усі знання, здобуті ними у світах, новий досвід, набутий у різних сферах життя, допоможуть нам будувати нову державу з європейськими цінностями.

Ми, українці, сьогодні пишемо нову сторінку своєї історії – величну та героїчну. Увесь світ захоплюється мужністю, відвагою, стійкістю та незламністю наших воїнів, організованістю та згуртованістю волонтерів, нескореністю українського народу.

Моя країна подолає усі виклики, переможе підступного ворога та досягне перемоги. Вірю, що національна єдність та розуміння важливості власної ролі в цьому процесі кожного із нас є ключовими. Кожен громадянин має відчувати відповідальність за долю своєї країни й активно долучатися до будівництва майбутнього.